В Україні нараховується  6,5 тисяч  законних і близько 35 тисяч незаконних сміттєзвалищ, загальною площею 7% території, а це можна прирівняти до площі цілої Данії (понад 43 тисячі кв. км).

   І з кожним роком ситуація лише погіршується. За підрахунками екологів, Україна накопичила 54 млн. кубометрів відходів; щороку сміттєві полігони поповнюються приблизно на 15-17 мільйонів тонн. На переробку йде лише десята частина зібраного сміття. 

 

   На сьогодні у країні є 4 сміттєспалювальних заводи, але працює лише один - київський завод "Енергія".  Сміття нікуди подіти, адже воно розпадатиметься сотні років. І навіть якщо розпочати його сортувати та переробляти, величезні території родючих земель відновляться не швидше, ніж через 300 років. Ця проблема стала настільки актуальною, що 15 листопада оголосили Всесвітнім днем вторинної переробки.
  Бізнес з переробки відходів актуальний з тієї причини, що з кожним роком в будь-якому місті проблема утилізації полімерної продукції стає все гострішою. Половина всього обсягу відходів – це саме пластик, який не переробляється стандартним способом. У Японії перероблені відходи служать матеріалом для будівництва нових земель. Мало хто знає, але 5% Токіо розташовується на місці, де зовсім недавно було море.
  Ця проблема гостро стоїть і у селищі Варва. Із цією проблемою до громадської організації «Майбутнє нашої громади» звернувся депутат селищної ради Сергій Кабалик. Мовляв, інші райони працюють над вирішенням проблеми  пора  і нам знаходити вихід із непростої ситуації. Нещодавно, на своїй сторінці у «Фейсбук» депутат поширив відео про утилізацію пластикових пляшок у місті Іллінці, Вінницької області. З вересня 2016 року місто почало переробку пластику – для цього вони мають спеціальний прес. Пластикові відходи пресуються у спеціальні брикети, які купують спеціалізовані підприємства.       
  Поцікавившись цією темою в інтернеті пошукова система видає сотні тисяч сторінок. Виявляється, приймають багато різних видів пластику, відходи віконного виробництва, кришечки від пляшок і навіть етикетки.
Ціни різноманітні (інформація отримана з https://flagma.ua/pressovannaya-pet-so1413752-1.html). Тут грають роль багато факторів – сортування, колір пляшки, чистота, спресовані і відсортовані пляшки коштують дорожче. Наприклад, компанія з Борисполя «Полімер Труба» ( +380(95)318-58-87, м. Бориспіль, вул. Січнева 1) закуповує пресовані брикети з прозорих або блакитних  пляшок  по  9  гривень за кілограм. Харківська компанія ЛТД «Оскар» ( +380(95) 803-59-95  Харківський район смт. Слатіно) за кілограм пресованих пляшок платить 13 гривень  50 копійок, до того ж, якщо напресувати 8 тонн самі приїдуть і заберуть. Ця компанія щомісячно потребує 1000 тонн пресованих брикетів.
  Не важко порахувати, якщо Варва за місяць напресує 8 тонн то перемноживши 8000 кг на 13,50 отримаємо 108 000 гривень – гроші чималі. Звичайно, потрібно врахували видатки на закупівлю пресу, зарплату працівникам, що будуть сортувати пляшки. Це все нові робочі місця, додаткові кошти в бюджет селища і пластик буде утилізуватися з усього району.
  То ж не дивно, що Іллінецька міська територіальна громада встановила такий прес і заробляє на смітті гроші. А чи може наш селищний голова Валентина Василівна Саверська-Лихошва організувати установку пресу відкрити пункти прийому пляшок, сортування та заробляти на цьому гроші для громади? Треба навчитись не тільки витрачати кошти, а й їх заробляти.
  Тому, ми звернулися  до селищних депутатів з проханням обговорити це питання на сесії селищної ради та  створити комісію.

 

ГОЛОВНА