Варвинський район розташований на південному сході Чернігівщини та налічує 30 населених пунктів. На території району протікають річки басейну Дніпра (Удай, Рудка, Варвиця, Озерянка, Журавка).
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну та 14 сільських ради, які об'єднують 30 населених пунктів та підпорядковані Варвинській районній раді. Адміністративний центр — смт Варва Адміністративний центр – селище Варва чисельністю 8,6 тисяч мешканців.


З історії Варви

На високому лівому березі річки Удай, на горі, що оточена з трьох сторін крутими схилами, стояла фортеця Варин. Історія не згадує про час заснування поселення та людей, які його заселяли, – відомо лиш, що фортеця опинилася в центрі величезної території, яка називалась в давнину «Дике Поле» і межувала на півдні з «Диким Степом».
Воїни пересувалися в ті стародавні часи лише відомими історичними шляхами, а купці прокладали торгові шляхи по воді. На одному з таких напрямків і жили «вариняни», які заснували тут, на перехресті наземного шляху воїнів та торгівельно-водного шляху купців, на крутому березі судохідного в той час Удаю, спочатку поселення, а пізніше – місто-фортецю. В більш пізніших документах це містечко називають ВАРВА.
«Від 1240 року Варва входила до складу Держави Джучидів, а у другій половині 14ст. була захоплена Державою Гедиминовичів, що згодом перетворилася на Литовсько-руське велике князівство… У складі Державі Гедиминовичів Варва входила спочатку до удільного Київського князівства, а після його скасування 1471 року – до новоствореного Київського воєводства».
Відомий славіст Осип Бодянський і його брат Федір у своїх етнографічних рукописах писали꞉
«Мне не известно ни по географии, ни по истории – было ли нынешнее местечко Варва каким-нибудь городом. Но предание стариков говорит, что Варва до разорения ее шведами была действительно уездным или сотенным городом Черниговского наместничества».
Протоієрей, Гаврило Коваленко, який служив священиком у Варві у 80 роках 19 століття пише у своїх спогадах: «Благодаря своему окраинному положению, в нем не было в мое время никаких административных учреждений. Но вследствие своей отдаленности, оно представляло из себя местный торговый центр для окружающих его сел и деревень: в нем было десятка два лавок, по средам проводились довольно большие базары, а также проходили пять ярмарок в год».